Розмір шрифту: 

Мета. Визначити рівень поліморфізму EST-SSR маркерів та відібрати найбільш ефективні локуси для забезпечення надійної генетичної диференціації та ідентифікації генотипів багатовікових дерев дуба звичайного (Quercus robur L.) та бука лісового (Fagus sylvatica L.). Методи. Дослідження виконано в рамках наукової співпраці. Матеріалом слугували генотипи вікових дерев обох видів. Генетичний аналіз проводили за 25 EST-SSR маркерами. Були використанні молекулярні методи (ПЛР, розділення продуктів ампліфікації (ПЛР) здійснювали методом капілярного електрофорезу з наступним аналізом довжини отриманих фрагментів на автоматичному генетичному аналізаторі. Результати. У результаті ПЛР-аналізу отримано специфічні амплікони очікуваного розміру. Встановлено, що мікросателітні маркери Qr7748 та Qr0044 характеризувалися найвищим рівнем поліморфізму в дуба звичайного, де було чітко виявлено по 7 алелей на локус. Для бука лісового найбільш інформативними виявилися маркери Qr0044 та FS_C1702, які продемонстрували наявність 6 алелей. Найменшу алельну різноманітність (по 1 алелю) зафіксовано за локусами Qr6333b і Qr0332 для дуба, а також FS_C2361 і Qr1183 для бука лісового. Слід зазначити, що для бука лісового за маркерами Qr0332 та Qr0237 продуктів ампліфікації не виявлено. З 25 протестованих EST-SSR маркерів було ідентифіковано 20 праймерів, які продемонстрували високий рівень поліморфізму та забезпечили чітку і надійну диференціацію генотипів як дуба звичайного, так і бука лісового. Критеріями відбору слугували чіткість ампліфікації, відсутність неспецифічних продуктів та високі значення кількості алелів на локус.