Розмір шрифту: 

Мета. Провести порівняльну оцінку формування ростових параметрів рослин-регенерантів гречки (Fagopyrum L.) за умов різних режимів та спектрального складу освітлення для оптимізації технології їхньої адаптації ex vitro. Методи. Лабораторний, фізіологічний, біохімічний, математико-статистичний, дисперсійний та кореляційний аналізи. Дослідження проводили впродовж 2023–2026 рр. в умовах біотехнологічного комплексу Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Об’єктами дослідження були мікроклони гречки на етапі переведення в нестерильні умови субстрату. Ростові процеси та адаптивну здатність оцінювали за показниками приживлюваності, висоти пагона, площі листкової поверхні, сирої та сухої маси, а також за вмістом фотосинтетичних пігментів (хлорофілів a, b та каротиноїдів) за умов використання різних джерел світла (світлодіодні LED-опромінювачі різного спектрального профілю та люмінесцентні лампи контролю). Результати. Встановлено, що оптимізація спектрального складу світла на початкових етапах адаптації не чинить депресивного впливу на збереженість експлантів: рівень приживлюваності більшості варіантів перебував у межах НіР_0,05 (2–5%). Проте незбалансовані режими ініціювали виражений фотостресовий ефект, де швидкість елонгації пагона у чутливих генотипів уповільнювалася порівняно з оптимальним спектром більш ніж удвічі. Найбільш інформативним фізіологічним критерієм успішності адаптації визначено індекс розвитку листкового апарату. За використання червоно-синього LED-спектра з переважанням синьої ділянки (450 м) формування ростових параметрів відбувалося найінтенсивніше: площа листкової поверхні стабілізувалася на піковому рівні (18,4–21,2 см²), що на 44,5% вище порівняно з люмінесцентним контролем.