Розмір шрифту: 

Мета. Визначити вплив систем гербіцидного захисту та позакореневого удобрення на формування й функціонування фотосинтетичного апарату середньоранніх гібридів кукурудзи, установити особливості їх продукційних процесів і реалізації врожайного потенціалу в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Польові дослідження виконували впродовж 2023–2025 рр. у ТОВ «Світанок Плюс» (Київська обл.) на сірих лісових опідзолених середньосуглинкових ґрунтах. Дослід закладали за трифакторною схемою: фактор А – гібриди кукурудзи (‘ДБ Хотин’, ‘ДМ Стікер’, ‘KWS Рабато’); фактор В – гербіцидний захист (контроль без гербіцидів; контроль без бур’янів; Лаудіс, в. г., 0,4–0,5 кг/га + прилипач Меро, 1,0–2,0 л/га; Стеллар Плюс, 1,25 л/га); фактор С – позакореневе удобрення у фазі ВВСН 85 (без удобрення, Райкат Фінал, 1,0 л/га; Текамін Брікс, 3,0 л/га + EGROW, 1,0 л/га). Оцінювали площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чисту продуктивність фотосинтезу та врожайність зерна. Результати. Установлено істотний вплив гербіцидного захисту й позакореневого удобрення на формування фотосинтетичного апарату кукурудзи. Найнижчі показники площі листкової поверхні формувалися у варіанті без гербіцидів – 10,5–18,4 тис. м²/га, що свідчило про значне пригнічення рослин бур’янами. За відсутності сегетальної рослинності площа листкової поверхні зростала до 48,0–54,0 тис. м²/га. Застосування гербіцидів Лаудіс + Меро та Стеллар Плюс забезпечувало збільшення асиміляційної поверхні до 45,6–52,2 тис. м²/га.