Розмір шрифту: 

Мета. Обґрунтувати характер та ступінь впливу генотипу вихідних рослин-донорів гречки звичайної (Fagopyrum esculentum Moench) на частоту та якісні показники калюсогенезу в ізольованій культурі пиляків in vitro. Методи. Лабораторний, фізіологічний, біохімічний, біотехнологічний, математико-статистичний, дисперсійний та кореляційний аналізи. Дослідження проводили впродовж 2022–2026 рр. в умовах біотехнологічного комплексу Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Об’єктами дослідження були мікроспори на стадії пізньої одноклітинної – ранньої двохклітинної вакуолізованої стадії розвитку різних генотипів гречки вітчизняної селекції. Ефективність андрогенезу оцінювали за частотою калюсоутворення (% від інокульованих пиляків), морфогенним потенціалом калюсу, темпами проліферації біомаси, а також вмістом ендогенних фітогормонів. Результати. Встановлено, що первинна реакція пиляків на термічний шок під час прекультивування не чинила критичного депресивного впливу на збереженість експлантів: рівень некротизації ізольованих тканин на ранніх етапах утримувався в межах НіР_0,05 (2–4%). Проте невідповідність гормонального складу живильного середовища вимогам конкретного генотипу ініціювала виражений депресивний ефект, де здатність до андроклінного калюсогенезу у чутливих ліній знижувалася порівняно з морфогенно лабільними варіантами більш ніж удвічі. Найбільш інформативним фізіологічним критерієм оцінки успішності біотехнологічного процесу визначено індекс ембріогенної компетентності тканин. Сорт ‘Антарія’ ідентифіковано як високотехнологічний генотип-донор: частота андроклінного калюсоутворення на модифікованому середовищі Мурасіге-Скуга стабілізувалася на піковому рівні (18,4–21,2%), що на 44,5% вище порівняно з контролем.