Наукові конференції України, VІ Міжнародна науково-практична конференція «Новітні агротехнології та сортовивчення»

Розмір шрифту: 
Ефективність систем контролювання бур’янів у посівах кукурудзи залежно від рівня мінерального живлення в умовах Правобережного Лісостепу України
Я. Д. Фучило, Ю. О. Литвин, С. О. Ременюк, В. М. Різник, С. В. Мошківська, Т. В. Петренко, Т. М. Марченко

Остання редакція: 2026-06-18

Тези доповіді


Мета. Установити вплив рівня мінерального живлення й систем контролювання сегетальної рослинності на формування агрофітоценозу та продуктивність кукурудзи в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили у 2023–2025 рр. на дослідному полі ІБКіЦБ НААН (Київська обл.) на чорноземі глибокому середньосуглинковому. Схема досліду включала: фактор А – мінеральне живлення (без добрив; N60P60K60; N90P60K60; N120P90K90) та фактор Б – системи контролювання бур’янів (контроль без захисту; чистий контроль; Примекстра TZ Голд, 4,0 л/га; Елюміс, 1,25 л/га; Примекстра TZ Голд, 4,0 л/га + Елюміс, 1,25 л/га). Висівали гібрид кукурудзи ‘СИ Гранаріс’ (FAO 300). Облік забур’яненості проводили за видовим складом, щільністю та сирою масою, урожайність зерна культури визначали шляхом суцільного збирання з перерахунком на стандартну вологість зерна (14%). Результати. Установлено, що у структурі сегетальної рослинності переважали однорічні дводольні види бур’янів, серед яких домінували Chenopodium album L. та Amaranthus retroflexus L., сумарна частка яких перевищувала 35% загальної чисельності. Підвищення рівня мінерального живлення без застосування гербіцидів супроводжувалося зростанням забур’яненості посівів: щільність бур’янів збільшувалася від 82 до 118 шт./м², а сира маса – від 3412 до 3548 г/м². За таких умов урожайність кукурудзи залишалася критично низькою – 0,12–0,84 т/га, що свідчить про домінуючий пригнічувальний вплив бур’янів та нівелювання ефекту удобрення. Застосування ґрунтового гербіциду Примекстра TZ Голд забезпечувало середню технічну ефективність (54–55%) і не гарантувало повного контролювання другої хвилі бур’янів, унаслідок чого врожайність становила лише 3,02–3,88 т/га. Післясходовий гербіцид Елюміс 105 OD характеризувався значно вищою ефективністю (81–90%), забезпечуючи зниження сирої маси бур’янів до 54–82 г/м² та формування врожайності 5,76–8,23 т/га. Найкращі результати отримано за комбінованого застосування ґрунтового й післясходового гербіцидів, де технічна ефективність становила 93–97%, а врожайність зерна зростала до 8,41 т/га за внесення N120P90K90. У чистому контролі врожайність культури становила від 6,12 до 8,54 т/га залежно від системи удобрення.

Full Text: PDF