Розмір шрифту: 

Сучасне сільськогосподарське виробництво вимагає створення гібридів соняшнику з високим рівнем господарсько-цінних ознак, які забезпечують стабільність урожаю: генетично обумовлений потенціал адаптивності до різноманітних агроекологічних умов вирощування, одночасність достигання, технологічність, стійкість та витривалість до хвороб й страхових гербіцидів. Успіх селекційної роботи в значній мірі обумовлюється рівнем теоретичних розробок і забезпечується наявністю принципово нового вихідного матеріалу. В останні роки значно збагатився арсенал селекційних методів, які широко застосовуються при створенні сучасних гібридів соняшнику. Це забезпечило інтенсивний розвиток селекції соняшнику і зумовило значне збільшення й оновлення його сортових ресурсів. Останніми роками, в Україні спостерігалося суттєве і тривале за часом перевищення температурного оптимуму, сприятливого для росту і розвитку сільськогосподарських культур. При цьому значні площі сільськогосподарських угідь, які підпадають під вплив високої температури повітря у період вегетації, і ступінь негативного впливу її на посіви визначають важливість селекції на підвищення стійкості рослин до цього стресового чинника середовища. Основними чинниками, що лімітують виробництво соняшника, є значна ураженість сучасних гібридів новими більш вірулентними расами облігатних паразитів: несправжньої борошнистої роси (НБР) (Plasmopara halstedii Berl.), вовчка (Orobanche cumana Wall.), а також рядом факультативних паразитів. В зв’язку з цим селекція на стійкість до цих хвороб надзвичайно актуальна.