Стійкість соняшника до несправжньої борошнистої роси (НБР) та вовчка є господарсько цінними ознаками, наявність яких є необхідною умовою отримання високих урожаїв. Застосування молекулярних маркерів в селекційних програмах дозволяє детектувати певні гени в вихідному матеріалі та збільшити ефективність добору бажаних генотипів.

У Селекційно-генетичному інституті – Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ – НЦНС) проводиться робота по створенню ліній і гібридів соняшника зі стійкістю до найбільш шкодочинних патогенів, для чого залучаються генотипи різного походження. Найбільша увага приділяється джерелам гену Pl_ARG, який на теперішній час обумовлює універсальну стійкість проти всіх відомих рас збудника НБР. У зв’язку з появою та інтенсивним накопиченням в Україні нових вірулентних 6-ої (F) та 7-ої (G) рас вовчка, селекційні програми спрямовані на інтрогресію в сучасні лінії та гібриди соняшника генів стійкості Or6 та Or7. За програмою спільних досліджень СГІ – НЦНС з компанією Strube (Німеччина), до відділу селекції та насінництва гібридного соняшнику надійшли лінії RHA 420, RHA 442, RHA 443, які характеризуються стійкістю до найбільш агресивних рас НБР: 700, 730, 770, а також зразки Sample 24, Sample 25, Sample 27, Sample 28, Sample 29, Sample 30, Sample 31, які, згідно наданого опису, є стійкими до раси F вовчка.