Горох (Pisum sativum L.) є однією з найважливіших зернобобових культур у світі, що має значне економічне та агрономічне значення. Вирощування гороху сприяє підвищенню родючості ґрунтів завдяки його здатності до біологічної фіксації атмосферного азоту. Проте, попри агрономічні переваги, ця культура уражується великою кількістю захворювань, зокрема особливої шкоди завдає фузаріозне в’янення та коренева гниль, спричинені патогенами роду Fusarium. Шкодочинність цієї хвороби полягає у багатогранному негативному впливі на всі фази розвитку рослин, що призводить до значних втрат врожаю. Актуальність проблеми посилюється змінними кліматичними умовами, порушенням сівозміни, а також поширенням резистентних до фунгіцидів форм грибів.

Фузаріоз гороху спричиняють кілька видів грибів Fusarium, з яких найбільш поширеними є Fusarium oxysporum, Fusarium solani та Fusarium avenaceum. Основними джерелами первинного зараження є інфіковане насіння, ґрунт та рослинні рештки. Розвиток хвороби залежить від трьох складових: наявності патогену, сприйнятливості сорту та сприятливих для грибів умов довкілля. Гриби Fusarium активно розвиваються за температури 18–25°C та підвищеної вологості ґрунту, особливо в періоди посухи або інших стресових навантажень на рослину. Висока густота посівів створює мікроклімат підвищеної вологості, що сприяє поширенню інфекції.