Сортовивчення займає центральне місце у розвитку аграрного сектору, оскільки від ефективності процесу відбору та реєстрації нових сортів напряму залежить продуктивність, якість та конкурентоспроможність виробництва сільськогосподарської продукції. Захист прав селекціонерів забезпечує мотивацію для інновацій та стимулює інвестиції у селекційні програми. В умовах глобальної конкуренції та євроінтеграційних процесів гармонізація національної системи сортовивчення з міжнародними стандартами стає ключовим чинником розвитку галузі.

Сучасні виклики гармонізації української системи сортовивчення та охорони прав на сорти рослин з європейськими стандартами включають адаптацію законодавства до вимог Міжнародного союзу охорони нових сортів рослин (UPOV), впровадження міжнародних стандартів випробування сортів рослин на відмінність (Distinctness), однорідність (Uniformity) та стабільність (Stability), щоб визначити, чи відрізняється нова сортова рослина від існуючих у межах того самого виду (DUS-тестування), посилення інституційного потенціалу Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), визначеного як Національний офіс інтелектуальної власності (НОІВ) та створення умов для ефективного захисту прав селекціонерів. Перспективи полягають у прискоренні інтеграції України в світовий аграрний ринок, стимулюванні інновацій у селекції та зростанні конкурентоспроможності українських сортів рослин.