Тритикале (Triticale) є першою штучно створеною культурою, отриманою схрещуванням пшениці (Triticum) з житом (Secale). Тритикале має ряд позитивних рис, зокрема, ця культура характеризується посиленим адаптивним потенціалом, а саме комплексним імунітетом до грибних та вірусних захворювань, а також підвищеною зимостійкістю. Для тритикале притаманне унікальне сполучення окремих біологічних та господарських показників пшениці і жита, зокрема високий потенціал урожайності зерна і зеленої маси, підвищений вміст білка в зерні та лізину в білках зерна. Хліб із борошна тритикале має високу харчову якість та добрий смак. Впровадження високоврожайних сортів тритикале в сільськогосподарське виробництво сприяє підвищенню валових зборів зерна високої якості. Сорти тритикале вітчизняної і зарубіжної селекції досить добре охарактеризовані з біохімічної точки зору, але на сучасному рівні селекції і виробництва культурних рослин традиційна характеристика сортів за основними біохімічними ознаками, такими як вміст білку, крохмалю, клейковини тощо вже не може задовольнити потреби науковців і фермерів. Зараз пропонуються різноманітні молекулярні маркери, які можуть бути використані в селекції (marker-assisted selection, MAS), у тому числі на якість борошна. Унікальні властивості пшеничного борошна залежать перш за все від запасних білків насіння. Запасні білки ендосперму вже давно застосовуються як маркери для оцінки генетичного різноманіття зразків, ідентифікації специфічних транслокацій та ін. Для м’якої пшениці створені спеціальні каталоги гліадінів, які дозволяють оцінити хлібопекарські якості борошна за наявністю чи відсутністю окремих компонентів гліадінових спектрів. При цьому, незважаючи на перспективність культури тритикале, на теперішній час немає систематизованих даних відносно зв’язку між компонентним складом гліадінів та секалінів тритикале та технологічними параметрами борошна. Зважаючи на це, ми поставили ціллю цієї роботи ідентифікувати специфічні компоненти спирторозчинної фракції запасних білків, які можуть стати маркерами якості борошна тритикале. За нашими попередніми даними, наявність у гама-зоні спектру групи компонентів з високим ступенем експресивності може бути маркером невисокого рівня хлібопекарської якості зерна зразка цієї культури. Так, борошно із зерна сортів Амфідиплоїд 256 (Україна) та Pawo (Польща) має невисоку силу (68 та 65 о.а. відповідно), тісто цих сортів характеризується низькою стабільністю (5,5 та 3,1 хв. відповідно) і об’єм хліба також не відповідає вимогам до хлібопекарських сортів (470 та 390 мл відповідно). У той же час, відсутність у спектрі запасних білків цих компонентів разом із наявністю у бета-зоні двох чи трьох мінорних компонентів може бути маркером досить високих (для цієї культури) хлібопекарських якостей зерна. Це може бути проілюстровано на прикладі сорту Раритет селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, який характеризувався силою борошна 200 о.а., стабільністю тіста 10,0 хв. і об’ємом хліба 600 мл.