Нестабільні погодні умови осені на протязі останніх років істотно впливають на продуктивність озимих зернових. Часті ґрунтові посухи в оптимальні строки сівби озимої пшениці ставлять перед рослинниками складний вибір – висівати насіння в оптимальний строк, але в сухий ґрунт, або відкласти сівбу на більш пізній строк. Не залежно від вибору сходи озимих з’являються пізніше та не завжди входять в зиму в оптимальну фазу розвитку. Закономірним явищем в таких посівах є недостатнє накопичення цукрів в вузлах кущення, а як наслідок низька зимостійкість та інтенсивність росту на початку весняної вегетації.

Збільшення частки високоприбуткових культур (соя, соняшник, кукурудза) в структурі посівних площ призвело до зменшення кількості добрих попередників для озимої пшениці. Тобто виробник змушений використовувати попередником сою та інші пізні культури, а період «збір попередника – сівба пшениці» може тривати всього декілька днів.