Важливим досягненням селекції тритикале ярого є висока холодостійкість, толерантність до бідних ґрунтів та попередників, висока стійкість до багатьох хвороб: борошнистої роси, сажок, фузаріозу. Такі властивості дозволяють значно розширити ареал вирощування хлібних злаків, широко впроваджуючи тритикале, в тому числі у місцях, несприятливих для вирощування пшениці озимої. Нові сорти тритикале ярого характеризуються високим потенціалом урожайності – до 8 т/га. Але в окремі роки у виробництві спостерігаються недобори врожаю тритикале ярого. Однією з основних причин значних коливань урожайності в лісостеповій зоні є недостатнє вологозабезпечення, зокрема часто повторювані весняні та літні посухи. У роки з надмірним перезволоженням під час вегетаційного періоду, розвиток збудників хвороб септоріозу листя та бурої листкової іржі, а також вилягання посівів можуть завдавати значних втрат врожаю. Тому на сучасному етапі селекційної роботи актуальним завданням є створення сортів тритикале ярого, адаптованих до біо- та абіотичних факторів навколишнього середовища.

Вивчення реакції генотипу на зміну умов середовища є невід’ємною частиною селекційного процесу. Результативним методом оцінки адаптивних властивостей селекційного матеріалу є проведення екологічного випробування в різних агро-кліматичних умовах. Воно дозволяє визначитись з оптимальним територіальним розташуванням нових сортів, де вони найбільш стабільно проявлятимуть свій потенціал урожайності, а також проводити добір найбільш цінних генотипів для використання в селекції на адаптивність.