Оцінити колекційні зразки за адаптивністю та стійкістю проти лімітуючих факторів навколишнього середовища можна за рахунок дослідів, в яких проводять кількісну оцінку взаємодії генотип–середовище. Проведення екологічного випробування в окремих зонах та в часі є обовʼязковою процедурою, так як ступінь фенотипового прояву певного сорту залежить від його генетичної структури та кліматичних умов.

Метою таких дослідів є висвітлення репрезентативної оцінки екологічних умов середовища. Доведено, що обʼєктивними являються дані трьохрічних досліджень.