Для прийняття ефективних селекційних рішень, що забезпечать створення сортів насіннячкових культур з високою комерційною цінністю, потрібно мати дані про особливості прояву господарсько-цінних ознак вихідних форм в конкретних умовах, зокрема, в умовах Південного Степу України, та про міру реалізації цих ознак у потомстві. Тому створення, поповнення і підтримання в життєздатному стані сортових колекцій, що містять донори та джерела цінних ознак, дає можливість мобілізувати генетичні ресурси яблуні і груші для забезпечення селекційного процесу на півдні Степу України та виконує задачу збереження і класифікації генетичного різноманіття плодових культур.