За останні 70 років на планеті відбулося зростання валових зборів зерна на 50–60 %, із них більш ніж наполовину зумовлено впровадженням нових сортів. Нові сорти сільськогосподарських культур є результатом науково-дослідної розробки, інноваційним продуктом, а також об’єктом матеріальної та інтелектуальної власності. Сортовим рослинним ресурсам належить особлива роль у стабілізації та збільшенні обсягів виробництва зерна для продовольчих та фуражних цілей.

Виконання цієї задачі неможливе без організації комплексної оцінки сортів, які базуються, в першу чергу, на досягненнях результатів селекційних установ, селекціонерів, як основної ланки створення нових сортів, та експертній оцінці сорту при кваліфікаційній експертизі, за відповідністю придатності сорту до поширення.