Розмір шрифту: 

Метою наших досліджень було удосконалення живлення зернових культур на засадах ресурсозбереження, а саме – пшениці (сорт ‘Елегія миронівська’), тритикале (сорт ‘Соловей харківський’) та ячменю (сорти ‘Сталкер’ і ‘Вакула’) шляхом застосування оброблення насіння перед сівбою та посіву рослин сучасними рістрегулюючими речовинами в основні періоди вегетації – вихід у трубку та на початку колосіння по фону внесення помірної дози мінерального добрива (N₃₀P₃₀) до сівби.

Дослідження проводили на чорноземі південному в навчально-науково-практичному центрі Миколаївського НАУ впродовж 2014-2017 рр. Погодні умови у роки досліджень різнилися, зокрема, у 2015 та 2016 рр. на період сівби та упродовж вегетації випала дещо  більша кількість опадів. За температурним режимом вони були типовими для зони південного Степу України.

Грунт дослідної ділянки представлений чорноземом південним важко-суглинковим. У шарі ґрунту 0-30 см міститься гумусу (за Тюріним) - 2,9-3,2%, легкогідролізованого азоту - 62 мг/кг ґрунту, нітратів (за Грандваль-Ляжем) - 20-25 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору (за Мачигіним) - 36-40 мг/кг ґрунту; обмінного калію (на полуменевому фотометрі) - 320-340 мг/кг ґрунту, рН - 6,8-7,2. Загальна площа ділянки 80 м², облікової - 20 м², повторність триразова.

Насіння пшениці ярої та тритикале у день сівби обробляли ескортом-біо вручну, з використанням 500 мл препарату на гектарну норму насіння за 1,0% концентрації робочого розчину. Посіви рослин у фази виходу в трубку та колосіння обробляли біопрепаратами Д₂ з розрахунку 1 л/га, а ескортом-біо – 0,5 л/га за норми робочого розчину 200 л/га.

Дослідженнями встановлено, що застосування мінеральних добрив та обприскування посівів рослин пшениці ярої рістрегулюючими препаратами, сприяє формуванню значно вищої врожайності зерна. Так, у середньому за три роки досліджень урожайність зерна пшениці ярої за вирощування без добрив сформована на рівні 1,72 т/га. За внесення N₃₀P₃₀ до сівби вона зросла на 1,0 т/га (2,72) або на 58,1 %. За збільшення дози азоту вдвічі – N₆₀P₃₀ до сівби зерна зібрано 3,26 т/га, що перевищило контроль на 89,5%. До того ж встановлено, що застосування такої кількості азоту у два прийоми: N₃₀P₃₀ до сівби та N₃₀ у формі аміачної селітри у підживлення на початку виходу рослин у трубку, посприяло подальшому хоч і не значному зростанню врожаю зерна до 3,30 т/га (на 91,9% до контролю).

За оброблення посіву рослин пшениці ярої у фазу виходу в трубку по фону основного внесення до сівби N₃₀P₃₀ досліджуваними препаратами врожайність зерна зростала до 2,92 - 2,96 т/га, а за дворазового обприскування рослин ще й на початку колосіння рівні врожайності зерна досягли 3,58 – 3,61 т/га. Практично такою ж вона сформована і за внесення у підживлення у фазу колосіння N₃₀ (у формі карбаміду) по тому ж фону добрив у основне передпосівне застосування (N₃₀P₃₀), де сформовано 3,55 т/га зерна, що перевищило фон на 0,83 т/га.

Визначено, що у середньому за роки досліджень вищу продуктивність формувало тритикале яре порівняно з пшеницею ярою, проте остання більш виразно за приростами врожаю реагує на фони живлення. Так, у контролі зерна тритикале отримано 2,20 т/га, а пшениці – 1,72 т/га, що на 0,48 т/га менше. Залежно від доз і строків внесення мінеральних добрив та обприскування рослин по листку регуляторами росту врожайність зерна тритикале ярого за роки досліджень зросла порівняно з контролем на 32,7-65,5 %, а пшениці ярої – на 58,1 – 91,9 . За передпосівного оброблення насіння ескортом-біо, зернова продуктивність обох зернових культур додатково зростає на 8,5-11,0 % за неістотного збільшення витрат на вирощування досліджуваних культур.