На сьогодні сирфіди (Syrphidae, Diptera) вважаються одними з найбільш ефективними запилювачами більшості видів квіткових рослин. Тому, вивчення мутуалістичних зв’язків сирфід з різними видами покритонасінних важливо для охорони рідкісних видів та дослідження стану популяцій різних видів рослин. Роль сирфід у різних екосистемах надзвичайно важлива, бо надзвичайно різноманітні екологічні ніші займають личинки цих двокрилих, у тому числі таких, які недоступні або малодоступні для інших живих істот. Наприклад, личинки деяких видів сирфід живуть у смолі хвойних дерев, сильно забруднених водоймах та ін. Літературні дані про трофічну спеціалізацію та трофічні зв’язки личинок сирфід практично неозорі. В той же час трофічні зв’язки імаґо сирфід, їхня трофічна спеціалізація щодо пилку і нектару різних квіткових рослин вивчені фраґментарно і недостатньо, а відносно багатьох видів сирфід взагалі не досліджувались. Це питання вивчали Грінфельд Е. К. (1955, 1978), Талицька Н. В. (1975), Чернов Ю. І. (1978), Леженіна І. П. (1984), Мутин В. А. (1987), Баркалов А. В., Бурлак В. А. (2000). Ці автори, вивчаючи трофічні зв’язки імаґо сирфід з різними видами квіткових рослин, спеціалізацію імаґо сирфід за антофілією щодо різних видів квіткових рослин та ефективність сирфід як запилювачів, в тому числі антофільних та анемофільних рослин [6, 8], досліджували спектр кормових рослин для різних видів сирфід, зокрема для сирфід роду Cheilosia [9]. Фауна та екологія сирфід Українських Карпат вважається відносно вивченою. Проте трофічні зв’язки імаґо сирфід в умовах Українських Карпат і, зокрема, по відношенню до рослин Arnica montana L., Leucantheum vulgare Lam., Achillea millefolium L., Tilia cordata Mill., Senecio nemorensis L. subsp. fuchsii (C.C. Gmelin) Čelak., Telekia speciosa (Schreb.) Baumg., Astrantia major L., Chamaenerion angustifolium (L.) Scop., Succisa pratensis Moench. досі зовсім не вивчалися. Останнє і склало завдання дослідження.

Експериментальні дослідження проводили протягом 2014-2017 рр. на сорті ‘Либідь’ в умовах стаціонарних дослідів (агрокомпанії Syngenta AG в с. Мала Вільшанка Білоцерківського району Київської області) в посівах пшениці озимої.

Маршрутні обстеження щільності стану міжвидових природних популяцій ентомофагів сірфід проводили за загальноприйнятими методиками в ентомології методом підрахуванням комах на площі 0,5×0,5 м за допомогою рамки у 10 – кратній повторності, а потім перераховували на 1 м².