Остання редакція: 2018-06-16
Тези доповіді
Виробництво зерна було і залишається провідною галуззю сільського господарства України. Необхідно визнати, що на сьогодні технологічне відставання зерновиробництва України, порівняно з розвинутими країнами світу, ще залишається значним. На даний час, одним з найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення врожайності пшениці озимої є оптимізація живлення рослин та добір сорту.
Метою наших досліджень було удосконалення живлення пшениці озимої сортів ‘Кольчуга’ та ‘Заможність’ шляхом застосування позакореневого підживлення рослин сучасними препаратами в основні періоди вегетації – на початку відновлення весняної вегетації та на початку виходу рослин пшениці озимої у трубку по фону внесення помірної дози мінерального добрива (N30P30) до сівби.
Дослідження проводили на чорноземі південному в навчально-науково-практичному центрі Миколаївського НАУ впродовж 2011 − 2016 рр. Вміст гумусу в шарі 0 – 30 см становить 3,3%. Рухомих форм елементів живлення в орному шарі грунту в середньому містилося: нітратів (за Грандваль Ляжу) – 18, рухомого фосфору (за Мачигіним) – 49, обмінного калію (на полуменевому фотометрі) – 295 мг/кг ґрунту.
Погодні умови у роки досліджень різнилися, зокрема, у 2015 та 2016 рр. на період сівби та впродовж вегетації випала значно більша кількість опадів. За температурним режимом вони були типовими для зони Південного Степу України.
Загальна площа ділянки 80 м2 , облікової – 20 м2, повторність триразова.
Схема досліду включала наступні варіанти:
Фактор А – сорт: 1. ‘Кольчуга’; 2. ‘Заможність’.
Фактор В – живлення: 1. Контроль (без добрив); 2. N30P30 – під передпосівну культивацію - фон; 3. Фон +Мочевин К1 (1 л/га); 4. Фон + Мочевин К2 (1 л/га); 5. Фон + Ескорт-біо (0,5 л/га); 6. Фон + Мочевин К1 + Мочевин К2 (по 0,5 л/га); 7. Фон + Органік Д2 (1 л/га). Норма робочого розчину складала 200 л/га.
За результатами наших досліджень встановлено, що, в середньому за 2011 – 2016 рр., застосування мінеральних добрив в невисокій дозі N30P30 під передпосівну культивацію сприяло формуванню врожайності зерна на рівні 3,05 – 3,44 т/га залежно від сорту, що на 0,53 - 0,55 т/га або 17,4 – 19,0% більше порівняно до варіантів без удобрення.