Наукові конференції України, IV Міжнародна науково-практична конференція «СВІТОВІ РОСЛИННІ РЕСУРСИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ»

Розмір шрифту: 
Створення біотехнологічної колекції нових генотипів хмелю звичайного (Humulus lupulus L.) для використання в селекції
І. П. Штанько, Т. І. Козлик, І. А. Джус

Остання редакція: 2018-06-16

Тези доповіді


Погіршення екологічних і геофізичних факторів довкілля, посилення антропогенного впливу на природні біоценози значно підвищують загрозу безповоротної втрати цінних видів та сортів рослин, тому збереження різноманіття генофонду культурних рослин в колекціях з кожним роком набуває усе більш важливого значення. Це стосується також і цінних за певними ознаками генотипів, які входять до робочих селекційних колекцій, але часто втрачаються після вивчення в системі випробувань.

Досвід впровадження біотехнологічних методів розмноження хмелю у виробництво та в селекційний процес в останні роки довів їх високу ефективність і здатність за короткий термін забезпечити виробників хмелю та селекціонерів здоровим високоякісним садивним матеріалом. Перевага такого виду отримання саджанців рослин полягає в необхідності малої кількості вихідного матеріалу (одна ініціальна рослина), мінімальній лабораторній площі, високому коефіцієнті розмноження та оздоровленню від патогенів вірусної і грибкової природи. Найбільш надійним і апробованим методом оздоровлення посадкового матеріалу хмелю є використання асептичної культури верхівкових меристем. Ідентифікація та збереження рослин з цінними або унікальними сортовими ознаками з метою їх подальшого використання у селекції чи для розмноження є основою одержання достатньої кількості чистосортного високоякісного садивного матеріалу для закладання сортовипробувань.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи був добір найкращих рослин хмелю серед генотипів робочої селекційної колекції ІСГП. При створенні біотехнологічної колекції нових генотипів хмелю звичайного нами були поставлені наступні завдання: 1) ідентифікація, опис та виділення жіночих і чоловічих зразків для колекції; 2) комплексне вивчення матеріалу з використанням морфологічних, біотехнологічних, біохімічних методів; 3) оптимізація умов тривалого збереження зразків в культурі in vitro з метою подальшого сталого відтворення; 4) створення описових баз даних, що включають в себе інформацію по кожному конкретному зразку, з можливістю аналізу за допомогою сформованої інформаційної системи обробітку БД.

Матеріали та методика. Робота виконувалась відділом селекції та інноваційних технологій хмелю Інституту сільського господарства Полісся НААН у 2016-2018 роках. Дослідження проводились з використанням методичних підходів, які використовуються у вітчизняний і міжнародній практиці.


Full Text: PDF