Розвиток системи виробництва, переробки насіння зернобобових культур та використання продуктів із них на харчові цілі значно підвищили вимоги до якості насіння та на перший план висунули проблему створення нових високоякісних сортів харчового призначення. У зв’язку з цим всебічне вивчення вихідних форм зернобобових культур та залучення нових сортів та ліній в селекційний процес для створення харчових сортів є актуальною проблемою та має значне теоретичне і практичне значення. Метою роботи було вивчення біохімічних показників, що визначають якість насіння генотипів сої (Glycine max. L.) та нуту (Cicer arietinum L.), для розробки комплексних критеріїв оцінки та добору високоякісних сортів продовольчого напряму. Дослідження були проведені на насінні сортів та гібридних популяцій cої (Glicine max L.), сортів, селекційних константних ліній, гібридів F3 та їхніх батьківських форм нуту (Сicer arietinum L.).