Головною основою створення нових сортів продовольчої культури пшениці в Україні є селекція. Для подальшого підвищення її ефективності важливо розробити генетичні принципи створення вихідного матеріалу з цінними ознаками та властивостями. Особлива увага приділяється розробці нових підходів до програмування селекційного процесу в цілях підвищення врожайності, адаптивності та якості зерна. У веденні селекційного процесу пшениці, як зазначає видатний селекціонер, академік НАН України Моргун В.В. (2019), в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ) розроблено екологічну модель прогнозування урожайних властивостей зернових колосових культур залежно від агроекологічних умов вирощування, напрацьовані та впроваджені у практику молекулярно-генетичні методи контролю якісних показників насіння. Цілеспрямований та системний підхід використання фізіологогенетичних принципів у селекції, програмування та контролювання цінних ознак, дозволить підвищити потенціал створення високопродуктивного, високоадаптивного та високоякісного вихідного матеріалу.

Дослідження проводились у відділі генетичного поліпшення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України на базі дослідного сільськогосподарського виробництва ІФРГ (смт Глеваха, Васильківський район, Київська область). Матеріалом слугував гібридний матеріал первинних ланок селекційного процесу пшениці озимої.

Закладання досліду, збирання та облік урожаю зразків, що висівались в розсадниках різних випробувань, проводили згідно методики проведення експертизи сортів рослин групи зернових на придатність до поширення в Україні (Ткачик, 2014).