На даному етапі соціально-економічного і технологічного розвитку України циклічність можна розглядати як спосіб саморегулювання ринкової економіки. Інакше кажучи, вона виникає автоматично і дієвий вплив на неї практично відсутній. Притаманним для циклічності є рух по спіралі, тобто зворотній напрям відсутній, а це свідчить, що вона є формою прогресивного розвитку економіки в цілому та ринку зокрема. Відомо, що вирішальну роль у відхиленні його від стану рівноваги відіграє інноваційний розвиток. Циклічність розвитку садівництва якщо й розглядалася вченими раніше, то виключно з позиції ефективності виробництва в ретроспективі. Тим часом її вивчення у розвитку вітчизняного ринку плодів і ягід, в тому числі промислового садівництва є новим і необхідним. Адже при економіко-математичному моделюванні різних економічних параметрів, які описують ринок, слід враховувати, на якій стадії економічного циклу він знаходиться для встановлення шляхів подальшого розвитку.

У теорії економічних циклів найбільш відомими є такі розробки: М. Д. Кондратьєва – теорія великих циклів або довгих хвиль (50–60 р.), С. Кузнеця – теорія середніх хвиль (18–25 р.), К. Жугляра і Дж. Кітчена – коротких циклів (7–12 і 2–4 р. відповідно), М. І. Туган-Барановського (вивчення причин виникнення циклів, їх впливу на розвиток економіки).