Метою досліджень було вдосконалення елементів технології вирощування зерна проса посівного шляхом добору попередників та оптимізації умов мінерального живлення, що забезпечать поліпшення його технологічної якості в умовах нестійкого зволоження південної частини Правобережного Лісостепу

Площа дослідної ділянки – 75 м2, облікової – 50 м2, повторність чотириразова. Спосіб сівби звичайний рядковий, норма висіву – 3,5 млн/га схожих насінин. Для сівби використовували середньостиглий сорт проса посівного Золотисте. Мінеральні добрива під основний обробіток ґрунту вносили у формі аміачної селітри, суперфосфату гранульованого і калію хлористого.

Результати досліджень. Погодні умови років досліджень, використання різних попередників, а також особливості мінерального живлення спричиняли фізико-технологічну різноякісність вирощеного врожаю. Так, у цілому по досліду натурна маса сформованого зерна залежно від досліджуваних агрозаходів істотно не змінювалася – відповідно стандартне відхилення (S) склало 10 г при коефіцієнті варіювання (V) даних 1%. При цьому, залежно від попередників формування найбільшого рівня даного показника забезпечила сівба проса після гороху – відповідно у середньому 736 г/л. За використання інших культур він знижувався на 6–13 г, а за використання добрив під просо – у середньому збільшувався на 9 г