Інтенсивність і масштаби занесення чужорідних видів, останнім часом, зросли настільки, що це визнається однією із найбільших екологічних проблем [1, 2]. Конвенція про збереження біологічного різноманіття (1992) передбачає розроблення запобіжних заходів біологічним інвазіям, а також прийняття заходів щодо мінімізації наслідків їхнього впливу на природні системи. Тому важливо виявляти закономірності поширення, основні шляхи міграції, видовий склад й ступінь натуралізації в природних фітоценозах.

Для дослідження синантропної складової застосовували підходи В. В. Протопопової [3]. Результати геоботанічних досліджень перелогів лісостепової частини Київської області, отримано з використанням традиційних прямих і опосередкованих фітоценотичних методів: маршрутного, закладання пробних площ, геоботанічного профілювання, динаміки рослинності, з використанням гербарних матеріалів кафедри ботаніки НУБіП України та Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного.