На сьогоднішній день льон олійний є перспективною сільськогосподарською культурою. Насіння льону олійного містить 40−48% олії, що вживається як лікувально-профілактичний засіб і дієтичний продукт, та використовується в різних галузях промисловості, зокрема при виробництві косметичних засобів. Лляна олія практично незамінна у виробництві фарб, лаків, оліф, різних антикорозійних покриттів, а також високоякісного лінолеуму. Тому протягом останніх років у багатьох країнах світу і, зокрема, в Україні значно зріс інтерес до цієї культури [1].

У процесі селекції, насінництва та виробництва льону олійного дуже важливо зберігати генетичну чистоту сортів, ліній. Причинами нестабільності генетичних систем можуть бути перезапилення, мутації, механічне засмічення, прояв окремих ознак при розщепленні в поколіннях тощо. Слід зазначити, що типова класифікація і сертифікація сортів льону проводиться виключно за морфологічними характеристиками. Так, оцінка сортової чистоти посівів шляхом апробації та ґрунтового контролю не завжди може гарантувати сортову чистоту насіння на заключному етапі їх виробництва. У випадках порушення технологічної дисципліни на етапах збору, транспортування, зберігання, сушіння і сортування можливо сортові забруднення або перемішування партій насіння різних сортів. Як наслідок, дані апробації та реальна чистота партій насіння можуть значно відрізнятися.