Необхідність адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері охорони прав на сорти рослин викликана вимогою часу: незалежною країна не може бути без сталого економічного розвитку, а розвинута незалежна економічна структура держави неможлива без надійної стратегії захисту права інтелектуальної власності на сорти рослин.

Проголошений Україною курс на інтеграцію до Європейського Союзу і вступ до Світової організації торгівлі актуалізують потребу забезпечення захисту прав на об’єкти авторських і суміжних прав на сорти рослин, який існує в економічно розвинених країнах світу.