Розмір шрифту: 

Збільшення загальної кількості орних земель, не дотримання сівозмін, безконтрольне застосування гербіцидів та використання ГМО-культур не лише зменшують обсяги медового запасу місцевості, а й збіднюють різноманіття дикоростучих нектароносних та пилконосних рослин. Як наслідок, зменшуються природні запаси корму для бджіл, інтенсивність їх льотної діяльності та об’єм щоденного приросту маси вулика від накопиченого нектару. Це негативно впливає на розвиток бджолиної сім’ї під час активного сезону та спричинює зниження загальної медопродуктивності пасіки. Зважаючи на зменшення біорізноманіття медоносної флори, нині є актуальним дослідження рослин, які можуть в альтернативі слугувати спеціальними медоносними культурами.