Розмір шрифту: 

Хвороби пшениці завжди розглядались як сильний лімітуючий фактор продуктивності при вирощуванні зернових культур, тому джерела стійкості та створений новий селекційний матеріал доцільно відбирати на жорсткому інфекційному фоні, створеному на основі патогенних популяцій збудника. Результати досліджень 2008-2014 рр. ліній пшениці озимої конкурсного випробування МІП на інфекційних фонах патогенів за стійкістю проти ураження збудниками Erysiphe graminis De. f. sp. tritici Em. Marchai, Puccinia recondita f. sp. tritici Rob. et Desm, Septoria tritici Rob. et Desm, Cercosporella herpotrichoides Fron., Fusarium graminearum Schwabe, Tilletia caries) показали, що кількість форм з груповою стійкістю зросла: проти збудників двох хвороб від 32,6% до 35,9%, проти трьох - від 10,1% до 39,5%, проти чотирьох - від 1,1% до 7,5%, проти п’яти - від 3,4% до 3,9% та проти шести - від 1,1% до 2,0%. Виділено низку перспективних ліній, що істотно перевищували стандарт за врожайністю, мали показники якості зерна на рівні цінної та сильної пшениці та групову стійкість проти ураження основними фітопатогенами пшениці на штучному комплексному інфекційному фоні (проти рас P. recondita - 16, 28, 38, 49, 51, 77, 112, 124, 129, 144, 151; Е. graminis - 4, 26, 27, 43, 44, 45, 58, 88) і на штучних роздільних інфекційних фонах відділу захист рослин МШ (табл. 1).
Наведені лінії характеризуються високою врожайністю, стійкістю до екстремальних умов вирощування та поліпшеними хлібопекарськими якостями зерна, що підтверджується результатами електрофорезу запасних білків (HMW субодиниць глютенінів за локусами GluAl, GluBl, GluDl представлені алелями GluAl-b, GluBl-c, GluDl-d та HMW субодиниць гліадинів за локусами GliAl, GliBl, GliDl представлені алелями GliAl-4, GliBl-1+3, GliDl-1).