Розмір шрифту: 

Глобальні зміни клімату суттєво вплинули й на Україну, зокрема зону Полісся. Зона, яка раніше за гідротермічними ресурсами відносилась до вологої і займала 30% території України, а нині, за дослідженнями Ю.О. Тараріко, Р.В. Сайдака, Ю.В. Сороки, С.В. Вітвіцького, порівняно з 1961–1990 рр. за останні 22 роки зменшилась на 10% і займає лише 22,5%, або 7,6 млн. га ріллі. Потрібні нові підходи до адаптації ґрунтів цієї зони до сучасних змін клімату задля отримання сталих урожаїв сільськогосподарських культур на них. Еволюційні процеси, що відбуваються на меліорованих ґрунтах, внаслідок змін клімату спричинюють зміни властивостей осушуваних ґрунтів, як наслідок це призводить до втрат урожаю сільськогосподарських культур та зниження якості продукції. Торфові ґрунти зони Полісся, які займають близько 1 млн. га, мають такі характеристики: нейтральну реакцію ґрунтового розчину, низьку забезпеченість фосфором та калієм і підвищену – азотом, несприятливі водно-фізичні та теплові властивості. Основними проблеми їх раціонального використання в зв’язку зі зміною клімату є: торфові пожежі, швидка мінералізація торфу, інтенсивна дефляція (вітрова ерозія), спрацювання торфу. Торфові ґрунти повинні слугувати міцною кормовою базою для тваринництва, що запобігатиме негативним екологічним наслідкам, які спричинені змінами клімату. Основними заходами адаптації цих земель до змін клімату є проведення ренатуралізації та консервації.