Остання редакція: 2017-06-27
Тези доповіді
Серед знакових постатей дієвих організаторів академічної науки в Україні почесне місце по праву належить видатному вченому-агробіологу, професору Соломону Львовичу Франкфурту (1866–1954), напрацювання якого розпочаті ще на початку ХХ ст. успішно розвивають, удосконалюють та застосовують на благо нашої країни й нині. Високе визнання як вчений і організатор галузевої науки в Російській імперії та за її межами С.Л. Франкфурт отримав у 1901 р., очоливши мережу дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків (ВТЦ), яке забезпечувало попит цукрової промисловості всієї країни.
Приватні господарства південної її частини, що входили до складу мережі, знаходились у різних ґрунтово-кліматичних умовах, а саме Волинській, Воронезькій, Київській, Курській, Подільській, Полтавській та Харківській губерніях, які виділялись як родючими ґрунтами, так і сприятливими кліматичними умовами для вирощування всіх сільськогосподарських культур. Їх особливістю було те, що існування дослідних полів, створених за приватної ініціативи, трималось перші десять років з 1901 до 1910 рр. лише на кошти зацікавлених осіб без будь-якої допомоги від держави. До цього спонукало стрімке зниження урожайності цукрових буряків на території всієї Російської імперії. У зв’язку з цим велику увагу на дослідних полях приділяли дослідженню чинників зниження урожайності та якості цукрових буряків і розробленню заходів щодо їх підвищення. Зокрема, встановлювали ефективність дії органічних та мінеральних добрив на врожайність і вміст цукру в цукрових буряках, які вирощували у зерно-бурякових сівозмінах.