Льон – цінна олійна, технічна культура, яка використовується в різних галузях промисловості. Лляна олія, завдяки своєму унікальному складу жирних кислот займає одне з перших місць серед харчових рослинних олій. В той же час, в останні роки у всьому світі виникає інтерес до використання лляної олії в їжу у зв’язку з її лікувальними властивостями. Високий вміст α-ліноленової кислоти (АЛК) в олії обумовлює її біологічну активність, швидке окиснення, висихання і короткий термін зберігання. Проте, високий вміст АЛК дозволяє робити з лляної олії високоякісні фарби, спеціальні антикорозійні покриття та лінолеум. Саме тому виникає потреба у створенні нових високопродуктивних сортів, з різним рівнем (високим та низьким) жирних кислот відповідно до призначення кінцевої продукції. Одним із способів вирішення цього завдання є метод експериментального мутагенезу, що дозволяє за відносно короткий термін створити в межах одного виду мутантні лінії c різноманітними біохімічними ознаками. Об’єктом нашого дослідження були зразки з генетичної колекції Інституту олійних культур – два сорти (‘Айсберг’ та ‘Сонячний’) льону олійного Linum humile Mill.

Обробка насіння вказаних cортів новими хімічними мутагенами ДГ-2, ДГ-6, ДГ-7, ДГ-9, похідними диметилсульфату (ДМС), а також мутагенами ДМС і ЕМС в концентрації 0,5 і 0,05 % привела до отримання мутантних ліній і зразків зі зміненими біохімічним складом. В поколінні М3 вивчено жирнокислотний склад олії насіння виділених мутантних форм: вміст пальмітинової (PAL), стеаринової (STE), олеїнової (OLE), лінолевої (LIO, ω6) і ліноленової (LIN, ω3) кислот. Статистичний аналіз показав достовірну різницю між мутантними лініями і вихідними зразками за біохімічним складом олії.