Фузаріоз колоса пшениці (збудники – декілька видів некротрофних грибів роду Fusarium, зокрема – F. graminearum та F. culmorum) є небезпечною хворобою пшениці, поширеною в Україні та світі. Потенційні прямі втрати врожаю від неї можуть сягати 30% та більше внаслідок середнього зменшення маси зернини; окрім того для зерна з уражених рослин спостерігають втрату схожості, погіршення білкового складу, хлібопекарських якостей; окремі види фузаріїв виділяють мікотоксини, шкідливі для худоби й людей. В усьому світі використовують комплексні методи боротьби з грибами цього виду, з-поміж яких впровадження сортів із генами стійкості посідає провідне місце. Найефективнішим вважають так зване “пірамідування” генів стійкості до некротрофних грибів загалом і фузаріїв – зокрема з використанням молекулярних ДНК маркерів. Таким чином селекціонери порівняно швидко отримують сорти, у яких об’єднані різноманітні гени, що можуть не проявлятись поодинці у польових умовах, проте разом забезпечують комплексну стійкість.

Одним із нещодвано знайдених генів помірної стійкості до фузаріозу колоса є ген TDF_076_2D. Ген було ідентифіковано за гомологією до гена NPR1, який в свою чергу є ключовим для регуляції шляхів стійкості у дикого родича пшениці Arabidopsis thaliana (L.) Heynh. Було показано, що ген TDF_076_2D забезпечує зменшення площі ураження колоса пшениці фузаріозом на 14,2%.