Розмір шрифту: 

Підвищення стійкості сільськогосподарських рослин до біотичних та абіотичних умов агроценозів – це стратегічний шлях селекції, він має реалізовуватися  створенням покращених або принципово нових генотипів, які володіли б комплексною стійкістю до найбільш небезпечних стресових чинників середовища. Проте таких генотипів серед застосованих у виробництві сортів та гібридів практично немає. Існуючі генотипи злакових культур мають, як правило, відносну стійкість до окремих чинників середовища, у тому й числі до збудників грибних хвороб. Незважаючи на досягнуті в селекції певні успіхи зі створення стійких сортів зернових культур, дуже часто стійкість сортів виявляється недовговічною.

Метою роботи було визначення біохімічних показників, що визначають стійкість ячменю до грибних захворювань, роль ферментів ліпідного обміну та жирних кислот у процесах формування стійкості. У 2018-19 роках в лабораторії Біохімії рослин СГІ - НЦСС були проведені дослідження біохімічних реакцій у відповідь на патогенез, пов'язаних зі стійкістю до фузаріозу. Проводили на лініях, сортах ярого ячменю (Hordeum vulgare L.),що розрізняються по стійкості до збудників фузаріозу. Це ‑ стійкий до збудників фузаріозу сорт ярого ячменю ‘Вакула’, сприйнятливий до збудників фузаріозу сорт ярого ячменю ‘Водограй’. Насіння сортів були надані відділом селекції і насінництва ячменю СГІ-НЦСС.

ліпіди; жирні кислоти; ферменти ліпідного обміну; ячмінь; фузаріоз