На адаптивні особливості пшениці і реалізацію урожаю зерна в певних умовах специфічну дію оказує морфоструктура рослини. У пшениці виявлена суттєве сполучення її ознак з вологозабезпеченістю в період вегетації. В посушливих умовах більш поширені остисті сорти, а також відмічене значне зростання частки білоколосих і опушених генотипів. Опушення є однією з ксероморфних ознак, характерних для рослин посушливих регіонів. Разом з тим до вирощування на півдні України, і в Одеській області зокрема, був рекомендований лише в 1940 р. сорт ‘Гостіанум 237’, для якого характерна наявність опушеного колосу. Всі сучасні сорти не мають опушення колосу.

Для створення ліній аналогів з опушеним колосом на основі сучасних сортів ‘Антонівка’ та ‘Куяльник’ використовували чотири різні рекомбінантно-інбредні лінії-носії гену Hg комбінації схрещування ‘Оренбурзька 48’ // ‘Cappelle Desprez’ / ‘2B Chinese Spring’, дві з яких є морозостійкими (лінії №152 та №161), а дві ‑ врожайними (лінії №36 та №148). На першому етапі опушені безості лінії схрещували з рекурентними сортами (не опушені, остисті). Опушені безості рослини F₂ та ВС₁ бекросували рекурентними сортами.