Остання редакція: 2020-09-18
Тези доповіді
Ячмінь – одна з найпоширеніших культур у світовому сільськогосподарському виробництві. Останнім часом, на відміну від загальносвітових тенденцій зростання виробництва ячменю, інтерес до даної культури в Україні значно знизився. У перспективі для повернення до попередніх позицій ячменю в структурі посівних площ потрібно підвищувати рівень його урожайності.
Одним з факторів, що стримує підвищення рівня врожайності ячменю є підвищена кислотність ґрунту. Спостерігається стійка динаміка до збільшення площ підкислених ґрунтів. Тому такий стан сільськогосподарських земель зумовлює необхідність розвитку селекційних технологій з едафічної селекції та створення сортів ячменю, здатних давати пристойний урожай в умовах підвищеної кислотності ґрунту. Дослідженнями в даному напрямі займаються науковці лабораторії селекції зернових та олійних культур Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України. Водночас слід зазначити, що селекція ячменю ярого повинна спрямовуватися на вирішення об’єктивних причин отримання недостатнього рівня урожайності. Тому потрібно підходити до вирішення даного питання комплексно. Це безпосередньо створення нових сортів, які пристосовані до зміни кліматичних умов й антропогенних чинників (підвищення стійкості до кислотності ґрунту, посухи та жаростійкості, групової стійкості проти хвороб й вилягання, отримання зерна високої якості пивоварного, продовольчого та фуражного напрямку використання).
За результатами проведеної селекційної роботи створено новий сорт ячменю ярого ‘Сірінг’, який успішно пройшов кваліфікаційну експертизу на придатність до поширення в УІЕСР.
За результатами польових досліджень в системі державного сортовипробування сорт ‘Сірінг’ перевищує усереднену врожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п’ять попередніх років у зонах Степу на 7,7 ц/га, Лісостепу – 11,9 ц/га, Полісся – 7,7 ц/га. Потенціал продуктивності сорту – 80 ц/га.
Даний сорт створено методом гібридизації. Відноситься до дворядних ячменів. Стійкий до посухи (8,3–9,0 балів), вилягання (7,0–8,3 балів), обсипання (8,6–9,0 балів) та ураження хворобами: гельмінтоспоріоз – 8,3–9,0 балів, летюча сажка – 9,0 балів, борошниста роса – 8,6–9,0 балів.
Середньостиглий, вегетаційний період складає 80–85 діб. Висота рослини 57–75 см. Уміст білка – 12,9–13,4%. Маса 1000 зерен – 44–51 г.
Рослина: габітус (форма куща) напівпрямий. Нижні листки: опушення піхви відсутнє. Прапорцевий листок: наявне помірне антоціанове забарвлення вушок; сильний восковий наліт на піхві. Має середній час початку колосіння. Остюки мають сильне антоціанове забарвлення на кінчиках і довгі відносно колосу. Колос: напівпряме положення у просторі, має два ряди, пірамідальної форми, за щільністю – середній, за довжиною – довгий, має помірний восковий наліт. Форма зернівки еліптична, поверхня зовнішньої квіткової луски грубозморшкувата, має довгі волоски основної щетинки, опушення зовнішньої квіткової луски відсутнє. Рекомендований для вирощування в Степу, Лісостепу та Поліссі України.