Остання редакція: 2020-09-18
Тези доповіді
Використання альтернативних методів розширення спектру генотипової мінливості селекційного матеріалу – актуальний напрям в селекції малопоширених видів овочевих рослин. Індукований мутагенез – метод, що базується на дії мутагенного фактора на сорти, лінії та селекційно-цінні форми з наступним прямим добором нових мутантних зразків у ролі нових сортів. Завдяки дії мутагенного фактора можна досить швидко покращити сорт за окремими ознаками, адже індукований мутагенез – унікальна селекційна технологія для тих ситуацій, коли необхідно покращити тільки одну або декілька ознак, залишаючи основний ген не зміненим. В Україні досліджень за цим напрямом проведено вкрай недостатньо, а корисний потенціал мутагенезу до кінця не визначено і не досліджено. Роботи з індукованого мутагенезу показують, що утворення мутацій збільшує мінливість ознак різних культур. Деякі мутації підвищують сільськогосподарську цінність рослин. Для подальшого розвитку, підвищення ефективності та ролі галузі овочівництва в забезпеченні населення якісними продуктами рослинництва особливого значення набуває прискорене створення та впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів малопоширених культур, зокрема салату посівного листкового.
Мета науково-дослідної роботи, проведеної на Дослідній станції «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва НААН, полягала у необхідності збагачення генофонду салату посівного листкового (Lactuca sativa L. var. secalina) з використанням методів індукованого мутагенезу. Дослідження проводили з сортом салату посівного листкового ‘Жнич’, створеним в установі. На попередніх етапах проводили передпосівну обробку насіння вихідного сорту хімічними мутагенами – Д3МУ, ДМУ-10А, ДМУ-9, Диметил сульфат (еталон) за такою схемою: 1) Рослини без обробки (контроль); 2) Д3МУ у концентрації 0, 1%; 3) Д3МУ – 0, 0,5%; 4) ДМУ-10А – 0,1%; 5) ДМУ-10А – 0,05%; 6) ДМУ-9 – 0,1%; 7) ДМУ-9 – 0,05%; 8) Диметил сульфат (еталон) – 0,1%; 9) Диметил сульфат (еталон) – 0,05%. Обробка проводилася наступним способом: сухе насіння поміщали в марлевий мішечок і обробляли вищевказаними біологічно-активними речовинами шляхом занурення у водні розчини у діючій концентрації на 18 годин до сівби у польових умовах. Контроль – насіння, намочене у дистильованій воді. Мутації виділяли шляхом візуального огляду рослин під час проходження ними основних фаз росту і розвитку. В мутантних формах у період достигання насіння відібрані індивідуальні та масові добори. Виділений перспективний матеріал розмножували і вивчали в розсаднику конкурсного сортовипробування. За результатами проведених досліджень створено і після відповідної кваліфікаційної експертизи зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України 7 ліній салату посівного листкового, створених в установі: ‘Багряна’ (Свідоцтво № 2085; обробка насіння вихідної форми – сорту ‘Жнич’ мутагеном Д3МУ у концентрації 0,05%); ‘МЛ 316’ (Свідоцтво № 2087; обробка Д3МУ у концентрації 0,1%); ‘Приостерна’ (Свідоцтво № 2088; обробка мутагеном Диметилсульфат у концентрації 0,05%); ‘Удача’ (Свідоцтво № 2089; обробка ДМУ-10А у концентрації 0,05%); ‘Промениста’ (Свідоцтво № 2090; обробка ДМУ-10А у концентрації 0,05%); ‘Святкова’ (Свідоцтво № 2091; обробка ДМУ-10А у концентрації 0,1%); ‘Чернігівська зоря’ (Свідоцтво № 2092; обробка ДМУ-9 у концентрації 0,05%).