Наукові конференції України, ІV інтернет-конференція молодих учених «Генетика та селекція сільськогосподарських рослин – від молекули до сорту»

Розмір шрифту: 
Філогенетичні зв’язки між різновидами салату посівного (Lactuca sativa L.) за EST-SSR маркерами
Л. М. ПРИСЯЖНЮК, Н. В. ЛЕЩУК, В. М. ГУРСЬКА

Остання редакція: 2020-09-18

Тези доповіді


Салат – поширена овочева культура, яка поряд із цінним біохімічним складом, характеризується високою швидкістю достигання та продуктивністю. Генетична мінливість дозволяє видам пристосовуватися до змін навколишнього середовища, незалежно від того, зумовлені ці зміни природними чи техногенними факторами. Дослідження генетичного різноманіття необхідні для забезпечення інформацією щодо програм розмноження, систематики, стійкості до хвороб та селекційних програм, а також збереження та використання генетичних ресурсів Lactuca sativa L. Для вивчення генетичного внутрішньовидового різноманіття та з’ясування філогенетичних зв’язків широко використовують SSR (Simple Sequence Repeats) маркери, серед яких особливий інтерес представляють EST-SSR (Expressed Sequence Tag-SSR), які безпосередньо пов’язані з експресуючими областями і широко використовуються для аналізу генетичного різноманіття та структури популяцій. Метою наших досліджень є вивчення молекулярно-генетичного поліморфізму сортів салату посівного різних різновидів для визначення філогенетичних зв’язків між ними.

Матеріалом для досліджень слугували 7 сортів салату посівного: ʻЗорепад’, ʻМалахіт’, ʻДублянський’, ʻКрутянський’ (Lactuca sativa L. var. secalina); ʻСмуглянка’ (Lactuca sativa L. var. capitata); ʻСкарб’ (Lactuca sativa L. var. longifolia), ʻПогонич’ (Lactuca sativa L. var. angustana). ДНК виділяли із 4-денних проростків з використанням катіонного детергенту ЦТАБ (цетилтриметиламоній бромід). Вивчення молекулярно-генетичного поліморфізму сортів салату здійснювали із застосуванням 7 EST-SSR маркерів: KSL-37, KSL-173, KSL-26, KSL-32, KSL-92, KSL-119 та KSL-271. Продукти ампліфікації розділяли за допомогою капілярного електрофорезу з використанням аналізатору нуклеїнових кислот Fragment Analyzer (Agilent Technologies, США) та набору реактивів dsDNA 910 Reagent Kit, 35–1,500 bp. Філогенетичні зв’язки визначали із застосуванням кластерного аналізу. Групування досліджених ліній у кластери проводили за допомогою незваженого методу середніх зв’язків (Unweighted pair group average).

Ключові слова


ДНК маркери; кластерний аналіз; генетичні дистанції; салат посівний

Full Text: PDF