На основі морфологічних особливостей і ареалів поширення N. rustica, Комес першим встановив шість різновидів: humilis, texana, brasilia, scabra, asiatica, jamaicensis. У класифікаторі роду Nicotiana Гудспіда махорка включена до підроду Rustica, секцію Rusticae, де вид N. rustica L. є єдиним представником. Автором описані три ясно відмінні між собою поліморфні різновиди: brasilia, pumila, pavonii. Різновид brasilia, найбільш урожайний і дає найбільш міцний курильний продукт, широко розповсюдився в Європі і Азії і став вихідним матеріалом для формування крупнолисткових сортів N. rustica. Основним фондом слугувала колекція вітчизняних місцевих сортів, які є чудовими представниками різних екотипів з великою сукупністю господарсько-цінних ознак, які також пристосовані до вирощування в певних умовах їхнього культивування. Об’єктом дослідження нам слугували сортотипи української групи, а саме ʻВисокоросла Зеленаʼ, ʻКурчаваʼ, ʻБакунʼ, ʻМалопасинковаʼ, ʻХмеловкаʼ і ʻЖовтаʼ. Дослідження проводилося на дослідній ділянці Закарпатської Державної сільськогосподарської дослідної станції, що заходиться в с. Велика Бакта Берегівського району протягом 2014–2018 рр. Було досліджено п’ять сортів сортотипу ʻХмеловкаʼ (‘Хмеловка 126/6’, ‘Українка’, ‘Воронежська’, ‘Харківська’, ‘Хмеловка’); три сорти сортотипу ʻКурчаваʼ (‘Махорка місна № 5’, ‘Koriotes dark blu’, ‘Kurchaia’); шість сортів сортотипу ʻЖовтаʼ, або як раніше в народі називали ʻВергунʼ (‘Жовта-106’, ‘Жовта-109’, ‘Жовта’, ‘Султан Албанський’, ‘Вергун зелений’, ‘Російська’); чотири сорти сортотипу ʻБакунʼ (‘Бакун чорний’, ‘Бакун № 46’, ‘Бакун Бессарабськ’, ‘Бакун Мена’); всього один сорт ‘Високоросла зелена’ сортотипу ʻВисокоросла зеленаʼ і жодного сорту, який би належав до сортотипу махорки ʻМалопасинковаʼ, поки ще не віднайшли. На увагу заслуговує група сортотипу ʻХмеловкаʼ, сорти якої за роки дослідження проявили себе, як сорти з високою пластичністю до погодних умов, стійкістю до хвороб та шкідників та надзвичайно тривалим періодом вегетації (від 77 діб – ‘Харківська’ до 93 діб – ‘Українка’) порівняно з іншими сортотипами української групи, де середній показник тривалості вегетації сягає 47 діб. Отже, пропоную вашій увазі групу сортів сортотипу ʻХмеловкаʼ: ‘Хмеловка 125/6’ належить до сортів з тривалим вегетаційним періодом всього 90 діб (від висадки до масового цвітіння – 50 діб і від цвітіння до дозрівання насіння 40 – діб). Висота куща близько 90 см. Кількість технічних листків сягає не менше 6-ти та не більше 8-ми. Забарвлення листя темно-зелене. Вміст бадилля 30%, нікотину 0,613, але буває і вищим, N – 2,4%, C – 35,4%, H – 5,5%. ‘Українка’. Рослина належить до сортів з тривалим періодом вегетації – 93 доби (43 доби від висадки до масового цвітіння та 50 діб від цвітіння та дозрівання насіння). У середньому на рослині формується 8 технічних листків з розміром 20 × 23 см. Висота всього 50 см без суцвіття. Наявний слабо виражений черешок, всього 4 см. ‘Воронезька’. Період від висадки до цвітіння – 42 дня, висотою – 50 см. Розмір листка середнього ярусу 14 × 8,5 Стійкий до шкідників та хвороб. Вміст нікотину – 1,312%, N – 3,8%, C – 37,6%, H – 5,7%. ‘Харківська’. Сорт не стійкий до хвороб. Період від висадки до масового цвітіння – 37 діб. Висота рослини – 35 см., Черешок довжиною 3 см. Стебло ребристе. Кількість технічних листків 12 шт. Уміст нікотину – 1,615%, N – 3,1%, C – 38,3%, H – 5,5%. ‘Хмеловка’. Сорт не стійкий до хвороб. Період від висаджування до масового цвітіння – 42 дні. Рослина середньоросла. Висота куща – 1 м. Число технічних листків сягає 6–8 шт., 24, 25,7 см. Урожай повітряно-сухої маси однієї рослини – 75,4 м. Матеріальність – 1,25 г/дм². Уміст нікотину – 0,952%, N – 2,9%, C – 37,5%, H – 5,8%. Для вирощування махорки в промислових цілях варто виділити сорт ʻУкраїнкаʼ української групи з найвищим вмістом нікотину – 1,312% та тривалим періодом вегетації – 93 доби.