Наукові конференції України, VІI інтернет-конференція молодих учених «Генетика та селекція сільськогосподарських рослин – від молекули до сорту»

Розмір шрифту: 
КОРМОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ РОСЛИН ГОРОШКУ ПОСІВНОГО (VICIA SATIVA L.) ТА ЛЮПИНУ ВУЗЬКОЛИСТОГО (LUPINUS ANGUSTIFOLIUS L.)
І. В. СМУЛЬСЬКА, Ю. С. ДАНЮК, О. А. РУДЕНКО, С. М. МИХАЙЛИК

Остання редакція: 2024-09-26

Тези доповіді


Кормові трави – це сільськогосподарські культури, що здатні формувати значний врожай надземної маси, яку використовують у якості зеленого корму, сировини для отримання сіна, сінажу, силосу, кормів штучного сушіння тощо.

У структурі кормової площі вони займають 50–60%. Бобові трави відрізняються великим вмістом білку і здатністю фіксувати азот у ґрунті.

Горошок посівний – найпоширеніша однорічна бобова культура, яка займає найбільші площі. Вирощують її у лісостеповій та поліській зонах України та країнах Балтії у чистому вигляді та в сумішках на зелений корм. Значне поширення горошку посівного ярого пояснюється її високою кормовою цінністю, різноманітним використанням (на зелений корм, сіно, зерно, силос), малою вибагливістю до родючості ґрунтів та коротким вегетаційним періодом, що дає змогу вирощувати її в зайнятих парах. За кормовою цінністю горошок не поступається багаторічним бобовим травам: 100 кг її повітряно-сухої маси відповідає 46 корм. од. і містить 123 г перетравного протеїну на кожну кормову одиницю. Проте і насіння горошку є цінним концентрованим білковим кормом для птиці, а як борошно і дерть – для великої рогатої худоби та свиней. Горошок посівний належить до високопродуктивних кормових культур, багатий легкозасвоюваними поживними речовинами та біологічно повноцінним білком, бо містить усі незамінні амінокислоти. Зерно горошку за вмістом незамінних амінокислот не поступається сої культурній і використовується для виробництва комбікормів.


Full Text: PDF