Сорти рослин серед об’єктів власності, авторські права на які охороняються відповідними міжнародними угодами і законодавчими актами держави, відносяться до особливої форми інтелектуальної власності, так як сорти характеризуються унікальним сполученням алелів агрономічно важливих генів. Ідентифікація, диференціація і реєстрація сортів за допомогою мікросателітного аналізу набуває особливої актуальності після вступу України до сОТ, де одними з умов реєстрації сортів є їх однорідність. якраз генетична неоднорідність, яка суперечить міжнародним вимогам є одним з провідних факторів, що стримують або ж блокують реєстрацію українських сортів та гібридів за кордоном.

До поширення в Україні допускаються сорти, які пройшли державну кваліфікаційну експертизу, придатні для надання прав на них як на об'єкт інтелектуальної власності та задовольняють потреби споживача. Декілька років поспіль аспекти використання молекулярних маркерів у системі ідентифікації та диференціації нових сортів рослин обговорюється в УПОВ (Міжнародна організація із захисту прав на нові сорти рослин). Головними критеріями відбору молекулярних методів для диференціації сортів є: відтворюваність даних ДнК-типування між лабораторіями, повторюваність у часі, дискримінаційна сила, можливості для створення бази даних, доступність методології. За цими критеріями серед інших показана доречність використання мікросателітного аналізу, який більш ніж 15 років широко застосовується в селекції рослин і геномних дослідженнях, є основою картування генів і локусів якісних ознак, визначення філогенетичних зв’язків.