Стійкість членистоногих до хімічних сполук виступає прикладом мікро еволюційних змін у популяціях під впливом діяльності людини і служить суттєвою перешкодою для ефективного використання пестицидів у сільському господарстві. На кінець ХХ століття було зареєстровано більше як 600 видів членистоногих, резистентних до пестицидів різних хімічних класів, серед яких біля 400 видів – це шкідники сільськогосподарських культур. Серед них резистентними до фосфорорганічних препаратів – 41, до піретроїдів – 20. Останніми роками зафіксовано зниження технічної ефективності та поступове підвищення показників резистентності різних видів членистоногих. Тому актуальним завданням для подолання є постійний моніторинг її рівня.

Метою наших досліджень було оцінити токсичну дію сучасних інсектицидів та встановити кількісний показник токсичності – величину середньосмертельної концентрації СК₅₀ % д. р. за методикою К. А. Гара      (1963 р.).

Об’єкт досліджень – природна популяція звичайного павутинного кліща (Tetranychus urticae Koch.) соєвих посівів Херсонської області. У дослідженнях використовували інсектициди різних класів хімічних сполук: Актара 25WG,     в. г. (тіаметоксам) – неонікотиноїд; Децис, 2,5 % к. е. (дельтаметрин) піретроїд; Енжіо 247 SC, к. с. (лямбдацигалотрин + тіаметоксам) піретроїд та неонікотиноїд; біопрепарат Актофіт, 0,2 % к.е. – аверсектин.

Як показали результати досліджень, найбільш токсичним виявився комбінований препарат Енжіо 247 SC, к. с.: за спадаючої концентрації 0,01 – 0,000001 смертність фітофага була на рівні 89,0 – 38,3 %. Порівняно з початковою, чутливість природної популяції шкідника до Актари 25WG, в.г. була на рівні середніх показників смертності в досліді: 81,0 – 31,7 % відповідно заданих концентрацій. Зафіксовано нижчий показник при застосуванні Децису, к.е.: 76,0 – 34,7 %. Токсичність біопрепарату Актофіт, к. е. (аверсектин) була найнижчою і становила 78,3 – 32,3 %.

Найкращий показник середньо смертельної концентрації СК₅₀, % д. р. було відмічено при застосуванні Енжіо 247 SC, к. с.: СК₅₀ 3,3∙10^-4, % д. р. Високу токсичну дію забезпечували біопрепарат Актофіт, 0,2 % к. е. та Актара 25WG, в. г., показник СК₅₀ для яких становив 5,1∙10^-4 та 9,5∙10^-4, % д. р. відповідно. Найменшу контактну токсичність для звичайного павутинного кліща проявив препарат з піретроїдної групи Децис, 2,5 % к. е.: СК₅₀ 1,5∙10^-3,    % д. р.

Отримані дані свідчать про початок формування резистентних особин у популяції звичайного павутинного кліща Херсонської області і потребують проведення спеціальних лабораторних досліджень для визначення середньо-смертельної концентрації СК₅₀, % д. р. у подальших роках.