Провідною культурою в Україні залишається яблуня, яка займає 80 % площ від загальної кількості плодових насаджень. Це найрозповсюдженіша плодова культура.

Яблуня уражується рядом збудників хвороб, серед яких найбільш шкодочинних є парша. Стійкість яблуні до хвороб – важлива біологічна властивість, зумовлена генотипом сорту. Здатність протистояти хворобі може виражатись у формі імунітету або у вигляді певного механізму стійкості, який допомагає рослині уникнути природного зараження або послаблює його дію. Імунітет – це абсолютний стан, тобто рослина є імунною і не уражується. Стійкість же – стан відносний. На нинішньому етапі відомо 6 генів, які обумовлюють імунітет яблуні до парші. Найбільшого поширення для селекції набули гени імунітету Vf (від M. floribunda 821) і Vm (M. atrosanguinea).

Сьогодні у зв'язку з розвитком органічної системи виробництва сільськогосподарської продукції багато уваги приділяється імунним до парші сортам. Використання сортів з високою стійкістю до хвороб, в першу чергу до парші, зменшує вміст токсинів у плодах в зв'язку з зменшенням кількості хімічних обробок у саду. Це в свою чергу дозволить підвищити врожайність і якість продукції, знизити її собівартість та покращити екологічний стан навколишнього середовища.

Поряд з імунними, у наш час велику зацікавленість викликають сорти, в яких стійкість до хвороб поєднується з компактністю крони. З цією метою в Інституті помології ім. Л. П. Симиренка проводиться всебічне вивчення та виведення сортів з колоноподібною кроною.

Метою наших досліджень було вивчення стійкості колоновидних форм яблуні селекції Інституту помології ім. Л. П. Симиренка проти збудника парші. Об'єктами досліджень були 83 колоновидні форми яблуні. Досліди закладено у 2008 році за схемою садіння 3,5 × 0,7 м (4082 дер./га). За контроль були взяті відомі колоновидні сорти яблуні Теламон, Болеро і Трайдент. Обліки та спостереження проводили згідно "Методики державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні".

Оцінка колоновидних форм яблуні за рівнем стійкості проти збудника парші вказує на значну різницю як за формами, так і за роками досліджень. Максимальне поширення хвороби відмічено у 2014 році. Проаналізувавши показник середнього ступеня ураження колоновидних форм яблуні паршею виділено п'ять груп: імунітет або повна польова стійкість – 0 балів, високостійкі (1 бал), стійкі (2–3 бали), середньостійкі (4–5 балів), слабкостійкі або сильне ураження (7 і більше балів).

До першої групи належать слідуючи колоновидні форми: 1/40, 9/91, 9/93, 11/1, 11/6, 11/22, 12/69, 12/3, 12/5, 12/17, 12/40, 12/78, Дюймовочка (8/1), 12/130, 13/50, 13/57, 13/59, 13/61, 13/65, 13/67, 13/69, 13/70, 13/100, 14/6, 14/19, 14/32, 14/35, 14/45, 14/75, 14/90, 14/91, які за роки досліджень не уражувалися паршею.

Колоновидні форми 9/27, 9/78, 9/81, 9/98, 9/116, 10/67, 10/72, 10/110, 11/4, 11/28, 11/39, 11/40, 11/41, 11/43, 11/46, 11/47, 11/49, 11/94, 12/6, 12/23, 12/25, 12/38, 12/46, 12/52, 12/56, 12/57, 13/73, 13/101 належать до групи високостійких сортів.

Форми 9/89, 9/90, 9/110, 9/115, 9/119, 10/60, 10/98, 11/8, 11/11, 11/34, 11/42, 11/49, 12/97, 12/115, 12/123, 13/39, 13/42, 13/63, 13/72 за роки досліджень мали ураження на 2–3 бали і віднесені до групи стійких.

Середньостійкими за роки досліджень були виділені слідуючи гібридні форми: 9/88, 11/50, 12/37, 12/88, 12/101, 13/71.

Слабку стійкість проти збудника парші мають форми: 12/26.

Таким чином форми, які відносяться до першої групи, а саме: 1/40, 9/91, 9/93, 11/1, 11/6, 11/22, 12/69, 12/3, 12/5, 12/17, 12/40, 12/78, Дюймовочка (8/1), 12/130, 13/50, 13/57, 13/59, 13/61, 13/65, 13/67, 13/69, 13/70, 13/100, 14/6, 14/19, 14/32, 14/35, 14/45, 14/75, 14/90, 14/91 можна рекомендувати для використання в селекційній роботі.