Екосистемний підхід розкриває комплексність і динамічну природу екосистем та є важливим у розробці подальшої науково-обгрунтованої практики ведення сільського господарства.

Прогнози глобальних змін клімату під впливом природних та антропогенних факторів набувають з поступово зростаючою частотою певної реальності на території України. В умовах таких змін клімату спостерігається посилення контрастності за кліматичними умовами між роками та окремими періодами року. Для цього потрібні розгорнуті селекційна і агроекологічна програми досліджень, які розкривають потенційні можливості цієї культури.

Генотипи пшениці озимої Миронівського інституту пшениці імені     В. М. Ремесла (МІП) (‘Горлиця миронівська’, ‘Господиня миронівська’, ‘Трудівниця миронівська’, ‘МІП Валенсія’, ‘МІП Княжна’, ‘Lutescens 37337’, ‘Erythrospermum 37090’, ‘Lutescens 36772’, ‘Erythrospermum 36802’ та сорт стандарт ‘Подолянка’) досліджували у двох екологічних зонах МІП та Носівській селекційно-дослідній станції МІП (НСДС). Вивчення зазначених форм визначали методами біохімічного аналізу рослин (за вмістом накопичених цукрів по Х. Н. Починку (1976) і визначення конуса наростання та етапу органогенезу (стан рослин у період зимівлі, Ф. М. Куперман (1972)).

Отримані дані свідчать, що до припинення вегетації середній відсоток вмісту цукрів зразків у зоні МІП становив 31,43, а середнє значення конуса наростання – 0,38 мм. В умовах НСДС – 29,82 % та 0,30 мм відповідно.

У період часу відновлення вегетації рослин пшениці озимої середній відсоток вмісту цукрів в умовах: МІП був 25,05 (max 30,06 % і min 18,1 %), та середнє значення довжини конуса наростання – на рівні 0,67 мм; НСДС – 31,22 % (max 42,4 % і min17,6 %) та 0,51 мм відповідно. Отримані дані свідчать про більш посушливі умови 2016 р. в зоні Полісся (НСДС) під час посіву пшениці озимої та помірно м’якої їх перезимівлі ніж у зоні правобережного Лісостепу (МІП).

У результаті проведених досліджень виділено кращі генотипи пшениці озимої (‘МІП Княжна’, ‘Горлиця миронівська’, ‘Erythrospermum 36802’, ‘Erythrospermum 37090’) з підвищеним адаптивним потенціалом, які придатні для використання в селекційному процесі для створення вихідного матеріалу адаптованого до різних екологічних зон.