Наукові конференції України, IV Міжнародна нпк молодих вчених "Селекція, генетика та технології вирощування сільськогосподарських культур"

Розмір шрифту: 
Культивування деяких сортів смородини чорної (Ribes nigrum L.) в умовах in vitro
О. Л. Кляченко, О. П. Скоп

Остання редакція: 2017-07-13

Тези доповіді


Досягнення прогресу в області генної та клітинної біотехнології рослин пов'язане безпосередньо з розробкою фундаментальних основ культивування клітин і тканин in vitro. При цьому особливий інтерес представляє підбір оптимального живильного середовища, встановлення типу і розміру експлантатів смородини, а також режиму її культивування з метою виявлення тотипотентності.

Об’єктом для досліджень культивування in vitro слугували рослини колекційних українських сортів чорної смородини Національного університету біоресурсів і природокористування України ‘Пам`ятна’ та ‘Прем`єра’.

Розроблялися і удосконалювалися методи культивування смородини вище зазначених сортів in vitro у зв’язку зі зберіганням генофонду, підтриманням генетичної чистоти виду, можливістю отримання калюсу і регенерантів, розмноженням рослин.

Метою наших досліджень було вивчення розповсюдження патогенних вірусів в насадженнях смородини чорної, розробка оптимальних методів отримання оздоровленого посадкового матеріалу та підбір режиму культивування з метою виявлення тотипотентності.

На підставі проведених досліджень встановлено, що успішне введення в культуру in vitro бруньки з 1–2 листками першочергово визначається ефективністю стерилізації. Порівняльний аналіз дії різних стерилізуючих агентів показав, що за використання 0,1 % розчину сулеми при експозиції протягом 15 хв. ми отримали найбільший відсоток регенераційно-здатних експлантатів: ‘Прем’єра’ – 73,3 %, ‘Пам`ятна’ – 86,7 %. Всі експлантати проявили морфогенетичну активність.

Для перепасирування в культурі in vitro вже стерильних розеток використовували живильне середовище за прописом МС з додаванням регуляторів росту, таких як 6-БАП, кінетин, ГК в концентрації 0,2 г/л. Із стерильних клонів смородини чорної розвивалися рослини висотою 0,6–1,0см, з яких в подальшому був отриманий вихідний матеріал для калюсоутворення, а саме зелені клітини листка. Для дедиференціювання клітин та переходу до калюсогенезу пошкоджених тканин смородини оптимальним є живильне середовище Мурасіге та Скуга з додаванням фітогормонів (6-БАП – 1 мг/л, 2,4-Д-0,5 мг/л) та дотриманням певних умов культивування (температура – 25˚С, вологість – 70 %, повна відсутність світла).

Отже, у ході досліджень ми оптимізували технологію розмноження in vitro смородини чорної сортів ‘Прем'єра’ та ‘Пам'ятна’. А також отримали щілоповерхневий калюс з дедиференційованими морфогенетичними структурами, який мав різне забарвлення (прозоре, жовте,рожеве).


Full Text: PDF