Однією з ключових у вивченні етапу онтогенезу «сходи-колосіння» у м'якої пшениці є система генів Ppd, що обумовлює реакцію рослин на зміну довжини світлового дня. В сортах пшениці з однаковими Ppd генотипами іноді спостерігаються достовірні відмінності по тривалості періоду від сходів до колосіння, які можуть бути пов'язані з варіаціями нуклеотидних послідовностей генів фотоперіодичної чутливості в одному або декількох сайтах.

Серед досліджених нами раніше сучасних миронівських сортів пшениці озимої визначено чотири – Зимоярка, Миронівська золотоверха, Берегиня миронівська, Миронівська сторічна – носії генотипу Ppd-A1b/Ppd-B1b/Ppd-D1b. Майже всі ці сорти мали достовірні попарні відмінності за датою колосіння на природному фотоперіоді, причому у 2015 році мінімальна різниця 5,38 діб відмічена для Миронівської сторічної та Берегині миронівської, максимальна ж різниця спостерігалася між Миронівською сторічною та Зимояркою – 27,82 діб. У 2016 році спостерігали різницю від 0,45 доби між Миронівською золотоверхою та Берегинею до 5,17 діб між Миронівською сторічною та Зимояркою. Найбільш ранній час колосіння відмічали у сорту Зимоярка.

Метою нашої роботи було визначення поліморфізму за нуклеотидною послідовністю алеля Ppd-D1bта дослідження його впливу на тривалість періоду «сходи-колосіння» у вищезгаданих сортах.

В ході дослідженя використовували алель-специфічну ПЛР з праймерами, які були розроблені Bealesetal і Guoetal та електрофорез в агарозному і поліакріламідному гелях. У сорту Зимоярка з праймерами D78 виявлено фрагмент ампліфікації розміром 1005 п. н., який свідчить про відсутність ТЕ-інсерції в першому інтронінуклеотидної послідовності алелю Ppd-D1b. У інших сортів з цими праймерами не виявлено продуктів ампліфікації, тому вони мають ТЕ-інсерцію, наявність якої знижує рівень експресії Ppd-D1b і як ми вважаємо, завдяки цьому, ці сорти виколошуються довше на 11,02 – 27,82 діб, ніж Зимоярка.

З праймерами D5 у всіх сортів виявлено фрагмент ампліфікації розміром 184 п. н., який детектує відсутність делеції розміром 5 п. н. в сьомому екзоні. Також у сортів Зимоярка та Берегиня миронівська з праймерами Ppd-D1еxon 8 виявлено фрагмент ампліфікації розміром 336 п. н., що вказує на наявність  інсерції розміром 16 п. н. у восьмому екзоні, наявність якої, за даними Guoetal, у генотипі збільшує швидкість вегетації.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що визначений поліморфізм в нуклеотидної послідовності алелю Ppd-D1b має вплив на  тривалість періоду «сходи-колосіння», що по різному проявлялося у досліджуваних строках колосіння досліджених сортів з однаковим генотипом Ppd-A1b/Ppd-B1b/Ppd-D1b.