Наукові конференції України, V Міжнародна нпк молодих вчених "Селекція, генетика та технології вирощування сільськогосподарських культур"

Розмір шрифту: 
Особливості отримання мікробульб картоплі в культурі IN VITRO
К. А. Калініченко, В. В. Бородай

Остання редакція: 2017-04-30

Тези доповіді


Вивчення і оптимізація умов індукції морфогенезу картоплі (Solanum tuberosum L.), a саме процесів бульбоутворення,  з культивованих клітин є необхідною складовою частиною роботи з вивчення в культурі in vitro нових цінних форм рослин цієї культури (Остапенко, 1986; Семанюк, Яковлєва, 2000, Різник В. С., Костюк І. І., 1999, Мацкевич В. В., 2008, О. М. Білінська, 2008,  Костюк І. І., Рязанцев В. Б., Коломієць Г. Т., 2008, Філіпова  Л.М., Мацкевич В.В., 2012, Лавриненко Ю.О., Балашова Г.С., 2015).

Практично для кожного генотипу потрібно підбирати свої оптимальні умови для морфогенезу in vitro, тому метою наших досліджень було вивчення процесів бульбоутворення сучасних українських сортів in vitro. Дослідження проводили в лабораторії біотехнології рослин НУБіП України.

Для отримання маточних рослин використовували проміжні міжвузля пророщених бульб довжиною 1-2 см з однією парою листків, що містять пазушні меристематичні тканини. Отримані асептичні пагони відокремлювали від первинного експлантату і самостійно культивували на модифікованому живильному середовищі Мурасіге-Скуга (МС).

У наших дослідженнях індукція столоноутворення відбувалася на 5-6 добу після появи бічних пагонів при культивуванні стеблових експлантатів в умовах розсіяного світла 0,5-1 клк на середовищі МС, доповненому кинетином в концентрації 0,5 мг/л і 2-4% сахарозою. Дія цитокінінів проявлялося в інтенсивному утворенні бічних пагонів і розвитку столонів.

Надалі протягом 3-5 тижнів після потовщення субапікальної зони столонів спостерігалося формування мікробульб. Згодом інтенсивність бульбоутворення знижувалася, що пов'язано із закінченням періоду їх формування та подальшим збільшенням їх розмірів. Мікробульби, як правило, формувалися на столонах, а також розвивалися з пазушних бруньок на стеблах.

Стимулюючий вплив на процеси бульбоутворення мали складові середовища МС, доповненого кинетином ‑ 0,5-0,8 мг/л, ІОК - 0,1-0,2 мг/л, мезоінозітом - 100-110 мг/л, сахарозою - 4-9 %. Висока інтенсивність процесів відбувалася перші 10-12 днів при 8-ми годинному фотоперіоді, а потім в умовах розсіяного світла (3-4 клк) і регульованої температури + 19-21°С.

Сорти Оберіг та Червона Рута характеризувалися найбільш високою здатністю до утворення мікробульб, Повінь та Левада - найменшою.


Full Text: PDF