У 2012–2016 роках коливання чисельності шкідливих видів організмів на посівах сільськогосподарських культур спостерігалося під впливом комплексу факторів, зокрема змін якості корму, яка залежить від динаміки захисних властивостей у рослинах різного фізіологічного стану, а також прояву його в часі та просторі. Це пояснює вплив якості корму на динаміку популяцій комах, а також залежність якості корму та резистентності видів, що також дозволяє прогнозувати наступний спалах масового розмноження, наприклад, попелиць та інших видів комах із колюче-сисним ротовим апаратом. Кількісні та якісні зміни у структурах ентомокомплексів цих видів комах достовірно коливаються на фоні післядії засобів захисту рослин і незбалансованого внесення добрив, зокрема, азотних туків.

Відмічено також, що світловий режим впливає на комах декількома шляхами. Так, на освітлених ділянках полегшується літ, парування, відкладання яєць підгризаючими совками. У роки досліджень ультрафіолетова частина сонячного світла проявляла певну бактерицидну дію, що негативно впливало на розвиток патогенів. Порівняно інтенсивне випаровування вологи на освітлених ділянках ценозів достовірно впливало на фізіологічний стан сільськогосподарських культур і місцями зменшувало стійкість кормових і захисних властивостей стебел та листя, а також генеративних органів. При цьому світловий режим впливав на формування мікроклімату. Зокрема, на інтенсивно прогріваних освітлених ділянках прискорювався розвиток як окремих фітофагів, так і корисних видів комах.

Таким чином, значення елементів мікроклімату, що впливають на міграцію і місця мешкання фітофагів доцільно визначати з урахуванням етапів органогенезу культурних рослин і особливостей біології шкідливих та корисних видів комах. Нагальним є також визначення ГТК (гідротермічного коефіцієнту), що дозволяє провести оцінку особливостей розвитку і розмноження комплексу шкідливих і корисних видів організмів та оптимізувати захисні заходи ярих і озимих сільськогосподарських культур в господарствах усіх форм власності.

При цьому впровадження у виробництво стійких генотипів рослин – найбільш дешевий і екологічно чистий спосіб контролю комплексу шкідливих організмів, а також підвищення ефективності ентомофагів в екологічно-обґрунтованих системах захисту польових культур. Окупність селекційно генетичного заходу є ефективним, а застосування його у господарствах усіх форм власності, є економічно обґрунтованим.