Землекористування науково-дослідних установ на землях сільськогосподарського призначення здійснюється з метою забезпечення достовірного наукового результату. Український інститут експертизи сортів рослин (далі УІЕСР) є базовою науково-дослідною установою де проведення державної науково-технічної експертизи сортів рослин ґрунтується на основі використання земель сільськогосподарського призначення. Унікальність досліджень, які проводяться на територіях обласних державних центрів кваліфікаційної експертизи сортів рослин вимагає забезпечення земельними ресурсами у повній мірі по усіх природно-кліматичних зонах України. Земельні ресурси УІЕСР використовують у дослідних цілях на яких проводять обидва типи кваліфікаційної експертизи сортів рослин відмінність, однорідність та стабільність і придатність до поширення в Україні. Для забезпечення наукової сівозміни та достовірних результатів експертизи дослід після досліду закладають не раніше, ніж через два роки вирівнювальних посівів. Отже, земельні ресурси філій УІЕСР поділяються на дослідні ділянки та ділянки з вирівнювальними посівами, незначний відсоток земель використовується під польові дороги, лісосмуги та господарські будівлі.

До вирощування різних ботанічних таксонів в окремих регіонах слід підходити диференційовано, саме тому процес використання земельних ресурсів УІЕСР відбувається на філіях УІЕСР, які розташовані на усіх природо-кліматичних зонах України (Лісостеп, Степ, Полісся).

Станом на грудень 2019 року в УІЕСР оформлені у відповідному порядку земельні ділянки площею 2451,6 га та повноцінно функціонують 18 пунктів досліджень. Кількість пунктів дослідження для проведення науково-технічної експертизи становить 21, в тому числі по зонах: Полісся – 9, Лісостеп – 9, Степ – 3.

Загальна кількість пунктів дослідження необхідних УІЕСР для забезпечення проведення державної програми науково-технічної експертизи сортів рослин та інших типів досліджень з урахуванням вимог методики становить 38, з них 13 в зоні Степу, 13 – в зоні Лісостепу та 12 в зоні Полісся. Враховуючи вищевикладене, забезпеченість УІЕСР пунктами дослідження становить лише 55,3% від потреби, відповідно по зонах: Полісся – 69%, Лісостеп – 69%, Степ – 25%.

Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновки, що забезпеченість земельно-ресурсним потенціалом відіграє значну роль в достовірності і точності результатів експертизи сортів рослин та тісно корелює з кількістю місць досліджень в ґрунтово-кліматичних зонах вирощування дослідних культур.