Розмір шрифту: 

Важливою умовою формування високого врожаю посівами озимих культур, незалежно від їх призначення, є здатність рослин протистояти несприятливим умовам зимівлі, що значною мірою визначається розвитком посівів до моменту припинення вегетації восени та сильно варіює залежно від дії зовнішніх факторів, природи рослини, її внутрішнього стану. Одними з головних чинників, що впливають на зимостійкість рослин є біологічні властивості сорту та строки сівби. Останні, обумовлюють вік, розвиток та умови вегетації рослин, глибину залягання вузла кущення і внутрішні біохімічно-фізіологічні процеси.

Польові дослідження проводились на дослідному полі кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» на чорноземах типових малогумусних.

Об’єктом досліджень були озимі культури: пшениця (контроль), жито (контроль), тритикале: ʻАД 3/5ʼ, ʻАД 44ʼ, ʻАДМ 9ʼ, ʻПоліське 29ʼ, ʻАДМ 11ʼ, ʻАД 52ʼ, висіяні в 5 календарних строків: 25 серпня, 5, 15, 25 вересня та 5 жовтня. Розмір посівної ділянки – 36 м², облікової – 25 м². Попередник ­ – кукурудза на силос. Вміст гумусу в орному шарі складає 4,34-4,68%, рН - 6,8-7,3.

Дослідженнями встановлено, що найглибше вузол кущення у рослин всіх досліджуваних видів та сортів закладався за сівби 5 жовтня. За одних і тих же календарних дат проведення сівби глибина залягання зони кущення рослин істотно варіювала за роками досліджень і визначалась, переважно, умовами зволоження.

Визначено, що сівба тритикале в період 5‑25 вересня сприяє максимальному накопиченню синтезованих водорозчинних вуглеводів у вузлах кущення – на рівні 17,9-21,2 % сухої речовини. Найбільш інтенсивне накопичення цукрів характерне для сортів ʻАД 3/5ʼ, ʻАД 44ʼ, ʻПоліський 29ʼ та ʻАД 52ʼ. Оскільки більш важливим є характер та економність витрачання вуглеводів протягом зимового періоду та вміст цих речовин під час відновлення весняної вегетації, нами встановлено, що найвищий вміст цукрів після відновлення вегетації характерний для рослин за сівби з 15 вересня до 5 жовтня – 8,6-11,1 % сухої речовини. Найбільш економно протягом зимівлі використовували цукри сорти ʻАД 3/5ʼ, ʻАД 44ʼ.

В цілому, серед сортів, що вивчались, високою зимостійкістю відзначались ʻАД 3/5ʼ, ʻАД 44ʼ, ʻПоліський 29ʼ та ʻАД 52ʼ, низькою – ʻАДМ 11ʼ та ʻАДМ 9ʼ. Останньому, характерна швидка реакція на підвищення температури протягом зимового періоду, що значно знижує його зимостійкість, особливо за різкого похолодання. В середньому за роки спостережень найбільш стійкими до комплексу несприятливих умов зимового періоду виявились рослини за сівби з 15 вересня до 5 жовтня – кількість збережених рослин тритикале озимого знаходилась на рівні 81,2‑91,0%.