Наукові конференції України, VIII МН-ПК молодих вчених і спеціалістів "СЕЛЕКЦІЯ, ГЕНЕТИКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР"

Розмір шрифту: 
ШКІДНИКИ НА СОРТАХ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
Т. М. Педаш, М. П. Явдощенко

Остання редакція: 2020-04-21

Тези доповіді


Відомо, що поширення та розвиток шкідників залежать від природно-кліматичних умов та інших факторів, одним із яких є стійкість сорту.

Зміни умов вирощування можуть знизити біогенний захист організму рослин та вплинути на стійкість сортів до пошкодження шкідниками. Через це, як за районованими, так і перспективними сортами потрібен постійний контроль, щоб вчасно помітити втрату ними стійкості й замінити на нові.

З цією метою в умовах ДП ДГ «Дніпро» Інституту зернових культур (Дніпровська обл..) щорічно проводиться оцінка стійкості сортів пшениці озимої різних оригінаторів проти шкідників. Обліки чисельності популяцій фітофагів проводяться згідно загальноприйнятих для ентомологічних досліджень методик.

Тривала прохолодна, волога погода у весняний період 2016 р, яка не характерна для степового регіону не сприяла поширенню та розвитку шкідників. Так, на момент обліку кількість клопів шкідливої черепашки не перевищувала 3 екз./м2 (сорт ‘Овідій’), а на сортах ‘Кохана’, ‘Розкішна’, ‘Сонечко’ шкідника взагалі не виявляли. Незначна була і заселеність сортів п'явицями, їх спостерігали лише на одеських сортах ‘Ластівка’, ‘Голубка’, ‘Ліра’ та ‘Благодарка’ (1-2 екз./м2). Кількість пшеничних трипсів склала у середньому по сортам 8,0 екз. на колос. Найбільшу їх кількість 12,0-19,0 мали сорти ‘Ластівка одеська’, ‘Розкішна’ та ‘Сонечко’.

У 2017 році розвиток шкідників пшениці озимої також був не значним. Визначено, що клоп черепашка продовжував знаходитися у депресивному стані. Цей шкідник зустрічався дуже рідко і незалежно від сорту. Щодо личинок п’явиць, то заселеність ними була 0‑1,2 екз./м2, на 25 % сортів шкідника взагалі не виявляли. Трипсами були заселені всі сорти пшениці озимої, найменша їх кількість (личинки) спостерігалася на сортах ‘Зорепад’, ‘Гурт’ та ‘Голубка одеська’, відповідно 2,8, 3,0 та 3,1 екз./колос, найбільша – на сортах ‘Розкішна’ та ‘Коханка’, відповідно 12,0 та 11,8 екз./колос.

За умов холодного березня та швидкого наростання температур у квітні 2018 року вихід клопів із місць зимівлі відбувся, як і у попередні роки, в двадцятих числах квітня. Було зафіксовано помірне поширення хлібних клопів – у середньому по сортах 0,3 екз./м2. Кількість личинок п’явиці у середньому по сортах не відрізнялася від попереднього року. Максимальну кількість личинок трипсів у колосі (12,3-14,7 екз.) виявляли на сортах ‘Житниця’, ‘Олексіївка’, ‘Ліга одеська’ та ‘Журавка одеська’, мінімальну (0,3 екз.) – ‘Литанівка’ та ‘Попелюшка’. У колоссі сорту ‘Ера одеська’ шкідника не виявляли.

Хлібного жука кузьку та хлібну жужелицю за роки досліджень виявляли одинично, незалежно від сорту на крайових смугах.

Загалом, за роки досліджень, поширення та розвиток шкідників на пшениці озимій був слабким та помірним, тому виявити сортову різницю було неможливо. Проте, можна відзначити сорти ‘Зіра’, ‘Коханка’ та ‘Мудрість одеська’, які декілька років поспіль були вільними від клопа шкідливої черепашки та личинок п’явиці. Сорт ‘Голубка одеська’ відносно стійкий до клопів та трипсів, а ‘Литанівка’ до клопів, п’явиць та трипсів, тоді як ‘Журавка одеська’ мала найбільшу заселеність личинками трипсів та п’явиць.


Full Text: PDF